Сергій Гайдеєв

(Конкурсна програма може проводитися на майданчику, в природніх умовах коли працюють туристичні табори відпочинку, під час привалів в походах, а також і  в залі школи.)

1-й Ведучий: Літня пора - період зміцнення здоров’я, сили, виховання муж­ності , спритності. Це пора фізичного загартування, духовного збагачення випробовування своїх сил в праці, поході, це період активного фізичного відпочинку, це час яскравих вражень, самодіяльності, творчості, актив­ного пізнання природи, друзів, себе .

2-й Ведучий: Літня пора - це пора захоплюючих туристських походів, під час яких юні туристи отримують навики підготовки до змагань, навчаються орієнтуватись на місцевості,користуються топографічною картою навчаються долати справжні природні перешкоди на шляху, виробляють вміння вибирати місце для привалу, ставити намети, розпалювати вогнище, готувати їжу, вміти надавати першу допомогу потерпілим, вивчати ландшафт місцевості, збирати краєзнавчий матеріал, писати щоденники, а головне, вчаться гарно проводити привали, вечори відпочинку.

Ось і наша конкурсна програма - один з видів відпочинку туристів у природних умовах.

1-й Ведучий:У конкурсі беруть участь 2 команди в складі від 8 до 12  школярів. Конкурс судить журі в складі 5 чоловік. Кожен конкурс оцінюється за певною системою балів, після кожного конкурсу журі оцінює і виставляє бали.

Разом: То ж пропонуємо вашій увазі конкурсну розважальну, туристичну

програму ' Ми  - туристи!'

1-й конкурс 'Візитка'                                                  /8 балів/

2-й Ведучий: За 5 хвилин представити свою команду. Придумати назву, девіз, пісню, щоб все відповідало тематиці конкурсу. Поки команди готуються, для вас прозвучить пісня композитора Волосова 'Біля багаття'.

(виконується пісня «Біля багаття»)

1-й Ведучий:  'Кращий відпочинок влітку - туризм' - скаже учасник туристських походів. І з ним важко сперечатись. Влітку, коли все росте, цвіте, живе, особливо почуваєш, яка прекрасна наша Земля, коли ти відпо­чиваєш під час привалу на лісовій галявині, тебе ласкає сонячний промін­чик, а легенький вітерець шелестить у високих кронах дерев, поруч стрекоче коник-стрибунець і в тебе проникає суничний запах трав, ось тоді ти всім серцем відчуваєш, що таке рідний куточок, що це і є твоя маленька Батьківщина.

2-й Ведучий: Ось стежина, яка губиться в зарослях кущів, ось малень­ке джерельце, що звучить як музика - все рідне, близьке, твоє. Привал закінчується, всі встали, похід продовжується, прекрасно! Але, якби тільки трішечки був легший рюкзак, або трішки коротша відстань... та всі ідуть, Ідуть ! Тобі  не хочеться показати, що ти стомився, що тобі важко, незвич­но... І ти також ідеш, ідеш, ідеш... Знайома картина?

А все-таки, як зробити, щоб у поході  було легше, щоб рюкзак не був таким важким, що потрібно в нього покласти?

2-й  конкурс 'Збери рюкзак'                                                            /5 балів/

(на лаві, столику лежать різноманітні речі, продукти, взуття, одяг, посуд, інструменти і т.п. З кожної команди по 1 учаснику підходять і складають в рюкзак те, що вони вважають необхідним в поході, потім пояс­нюють, чому ці речі вони беруть з собою в похід). Виграє та команда, яка візьме найнеобхідніші речі з собою в похід, і рюкзак в неї буде легшим.

1-й Ведучий:  3-й конкурс “Туристська кмітливість”

 Усім відомо, що туристи повинні мати швидку реакцію, меткий розум.

Цей конкурс 'Туристська кмітливість' покаже нам, чи наші юні турис­ти такі ерудовані. Кожній команді дається по 10 запитань. Відповіді  да­вати зразу ж, без обдумування, якщо не мають варіанту відповіді кажуть 'далі'. Журі визначає, яка команда дала більше відповідей на запитання і затратила на це найменше часу, тій команді дається максимальна кількість балів.

Запитання команді  'Альпінист'

1.Документ, на якому схематично визначені маршрути до контрольних пунктів.                                                                                    - /карта /

2.Супутник туристів в поході.                                              - / компас /

3.Природний витік води із землі.                                        - /джерело/

4.Романтичне вечірнє місце збору туристів .                     -/біля вогнища/

5.Місце попадання цілі.                                                                        -/мішень/

6.Інструмент, найнеобхідніший в поході .                          - /сокира/

7. Пункт випуску команд на змагання.                                 - /старт/

 8. Фіксування цікавих пам’ятних моментів .                   -/фотознімок/

9. Одна із головних якостей в туриста .                           -/спостереження/

10. Категорія людей, які оцінюють змагання.                            - /судді/

11. Природній спосіб орієнтування на місцевості.                   - /сонце/

12. Кращий відпочинок влітку.                                                - /туризм/

13. Легендарний національний герой Путильщини.             -/Л.Кобилиця/     

14. Найбільші річки Чернівеччини.                        -/Дністер, Прут, Черемош/

15. Наука, що вивчає рідний край.                                       - /краєзнавство/

 Запитання команді  ''Товтри'

1.Основний похідний документ туриста.                       - /маршрутка/

2. Місце збору води.                                                          - /криниця/

3.Місце в таборі для оголошень .                                      - / вітрина/

4.Кінцевий пункт закінчення змагань .                             -  /фініш/

5.Відстань від старту до фінішу .                                    - /дистанція/

6.Похідне житло туриста .                                               - /рюкзак /

7.Заплечовий мішок туриста                                           -  / намет/

8. Засіб орієнтування на місцевості.                                - /компас /

9. Один з видів туризму                                                          - /похід/

10. Прилад для визначення часу на дистанції              - /секундомір/

11. Найулюбленіше слово в поході                                          - / привал/

12.Знаходження пам’ятного знаку партизанів в поході - /Вишнівчицький

ліс /

13. Річки Путильщини.                                      -/Сучава, Черемош, Путилка/

14. Технічний страховий засіб                                               - / карабін / 15.В’язальна страхова мотузка                                             - /прусик /

4-й конкурс 'Види змагань'                                   /5 балів/

2-й Ведучий: Крім походів юні туристи проводять різноманітні змагання.

Командам назвати всі види туризму, які вони знають, записати на папе­рі, записи подають журі, а самі розповідають все, що знають про види туризму.

Поки команди готуються, болільники перемінно відповідають на запи­тання: Які бувають годинники? /сонячний, пісочний, квітковий, водяний, кварцовий, електронний, механічний../ Якщо болільники назвуть, які зна­ють годинники, командам добавляють по одному балу.

1-ведучий: 5-й конкурс 'Мовні знаки'                                       /10 балів/

Всім відомо, що юні туристи мають свої умовні знаки, за якими орієн­туються в походах, таборах. Перед вами на двох таблицях розміщені умовні знаки. Кожна команда ви­бирає собі таблицю і пояснює значення цих знаків, поки команди готуються до цього конкурсу, болільники представляють по два номери художньої  самодіяльності, які оцінюються в три бали на користь команді.

2-й ведучий: 6-й конкурс 'Визначальний'                                               / 5  балів/

Кожній команді дається завдання визначити на око:

1.Окружність стовбура даного дерева

2.Висоту дерева

З.Вагу каменя

4. Відстань між двома предметами

5. Назвати кількість горіхів або каштанів у торбинці.

Команді , відповідь якої буде найближча до справжньої, за кожне запитання дається 1 бал.

1-й  ведучий: 7-й конкурс 'Букет квітів'                                         / 8 балів /

Відомо, що влітку в лісі, в полі, на лугах цвіте багато квітів, які милують наше око своїм різнобарв’ям. Майже всі квіти мають лікувальні властивості, знання яких дуже потрібні в житті людей, а особливо в походах.

Завдання командам: зібрати букет квітів, визначити їх назви і пояс­нити лікувальні властивості, розповісти легенди про квіти. Журі найвищим балом оцінює цікаві, повні відповіді.

2-й ведучий: 8-й конкурс 'Повний кошик'                                        / 8 балів/

Під час прогулянок, походів, екскурсій до лісу дітям важко уник­нути спок

Сергій Гайдеєв

Нестандартні форми батьківських зборів

Ми живемо в неспокійний час — час великих споді­вань і роздумів. Сьогодні необхідно мислити і працю­вати по-новому.

Проблемна тема, над якою я працюю: «Соціальне ото­чення учнів, їх взаємини з однокласниками, батьками, вчителями».

Виховання починається з родини, адже саме тут засі­ваються зерна виховання. Вкрай важливим є взаємодія виховного впливу родини і школи, і тому намагаюсь постійно підтримувати тісний зв'язок з батьками, від­відую родини своїх учнів, спостерігаю за умовами життя, теплотою відносин у сім'ях своїх вихованців, залучаю батьків до шкільного життя дітей, стараюсь завжди проводити цікаво батьківські збори, викорис­товуючи інтерактивні методи, ігри, хвилинки запитань і відповідей тощо.

Переконана, що поганих дітей немає. Є недостатня увага і неправильне ставлення до дітей, особливо в дошкільному та перехідному віці. Батьки, які бачать і переконані, що їхніх дітей люблять, поважають і вихо­вують так, що вони позитивно змінюють свій характер. завжди будуть повернуті обличчям до школи і, безпе­речно, допомагатимуть класному керівнику.

Батьки моїх учнів надають велику допомогу в ремонті класної кімнати, організації різних виховних захо­дів, а також проведенні екскурсій (не тільки учнів, а й спільних — батьків і учнів).

Питання методики вивчення соціального оточення учнів, їх взаємин з однокласниками, батьками, вчите­лями не можуть успішно розв'язуватися без вивчення індивідуальних особливостей учнів, колективу та здій­снення індивідуального підходу.

Особистість учнів вивчаю через анкетування, психолого-педагогічні спостереження, через безпосереднє спілкування з батьками.

Уважаю, що для вчителя, а особливо класного керів­ника, обов'язковим є взаєморозуміння у відносинах, простота, щирість і безперечно — усмішка, щасливий блиск в очах від задоволення, яке приносить улюблена робота. Однією з основних форм педагогічного все­обучу батьків, найбільш визнаною традиційною фор­мою спілкування з ними є батьківські збори. І бать­кам, і класним керівникам відомі загальношкільні та класні батьківські збори, а також відомі терміни їх проведення.

Пропоную вашій увазі «Заочні батьківські збори». Цей вид роботи я пропоную не тільки батькам, які про­живають у сільській місцевості (як робила це раніше), а й жителям міст.

Відомо, що не всі вчителі можуть похвалитися тим, що до них усі батьки приходять на батьківські збори, а педагогам, які працюють у сільській місцевості, тим більш важче зібрати батьків на збори, особливо в пері­од польових робіт. І тому в мене виник задум, щоб усі батьки були в курсі справ своїх дітей, потрібна інша форма спілкування з батьками, заочна.

За змістом такі збори можуть бути:

·       організаційними (проводяться на початку навчаль­ного року, особливо коли класний керівник «набрав» нових дітей або працює зі старшокласни­ками і виникає потреба в спілкуванні з батьками);

·       підсумкові (в кінці семестру або чверті, можливо, в кінці навчального року);

·       за тематикою педагогічного всеобучу (пам'ятка-рекомендація для батьків, поради, лекції тощо).

Важко передбачити всі можливі варіанти тематики проведення батьківських зборів. їхню тематику підка­зують саме життя, інтереси і потреби класного колек­тиву. Ефективність зборів значною мірою залежить від продуманого, добре педагогічно підготовленого класним керівником матеріалу. Звичайно, вміло піді­браний матеріал, наведені цікаві приклади із життя класного колективу певні поради чи педагогічні реко­мендації зацікавлять батьків не тільки цими зборами, а й наступними, які ви їм запропонуєте.

Заочні батьківські збори можна проводити не більше 3—4 разів на рік, чергуючи їх. звичайно, зі стаціонар­ними батьківськими зборами.

Не рекомендую проводити такі збори, не знаючи батьків учнів. Звичайно, якщо так станеться, то необхідно прискорити процес знайомства з батьками учнів класу (це може бути відвідування учнів удома). Спробувавши таку форму проведення батьківських зборів, звичайно, я провела письмове опитування серед батьків про доцільність уведення такої форми роботи з батьками. Результат був відмінним.

Заочні батьківські збори 1. «Ми закінчили і семестр». 10 клас

Шановні батьки!'Ми з вашими дітьми прожили семестр. Яким він був для ваших дітей, чи є певні досягнення, як долали труднощі і чи все вдалося — про це і піде мова. Якщо говорити про те, чи дружний наш клас, то з упевненістю можна сказати — на 80 %.

Чому? Та тому що учні часто між собою сперечаються, інколи це переходить у сварку, через це доводиться їх заспокоювати, проводити бесіду чи позачергову виховну годину. Інколи учні між собою б'ються просто біля зупинки, коли чекають на автобус.

Найбільш неприємним є те, як вони ображають один одного словами. Я як класний керівник веду нещадну боротьбу з лихослів'ям, але моїх старань, шановні батьки, замало, і тому я прошу вашої допомоги: гово­ріть зі своїми дітьми про культуру поведінки — в школі насамперед.

(Далі класний керівник стисло характеризує загальний стан успішності навчання.)

Над цим давайте разом попрацюємо, шановні батьки.

Перегляньте будь-ласка, табелі успішності ваших дітей, проаналізуйте їх, і давайте будемо здійснювати разом контроль за виконанням домашніх завдань та поведінкою.

Завжди поруч із критикою крокує і похвала. Ваші діти — активні у громадському житті школи та класу. Це виявилось у тому, що Ю клас найкраще виступив на Святі квітів, активним був в проведенні Тижня правових знань, підготовці і проведенні вечора до Дня іменинника, Дня української армії. Особливою під­готовкою було те, що активно до Новорічного вечора готувалися всі учні класу — і хлопці, і дівчата нарівно. Це наші маленькі перемоги.

Хочеться подякувати вам, шановні батьки за підтрим­ку, бо без вас повноцінних виховних заходів не було б (наприклад, виховної години, приуроченої до вшану­вання пам'яті жертв голодомору, Дня української армії для хлопців класу).

Ми входимо у друге півріччя навчального року. Про­хання до вас, батьки: довіряйте своїм дітям, але й пере­віряйте (не тільки щоденник, а й зовнішній вигляд, настрій не тільки післяурочний, а й після проведення шкільних вечорів, відвідування вашими дітьми місць проведення дозвілля молоддю).

Я вважаю, що спільними зусиллями ми виховаємо з ваших дітей осіб з високим іменем Людина!

Здоров'я вам, терпіння, мудрості, успіхів і взаєморозу­міння у вихованні.

Батькам варто знати

Проблема батьків і дітей завжди була актуальною. То в чому справа? Невже батьки такі черстві й нечутливі до своїх чад, байдужі до інтересів, неспроможні зрозу­міти найближчих їм людей, а діти жорстокі і невдячні, грубі й егоїстичні настільки, що на всі спроби батьків щиро порозумітися з ними відповідають бездумністю й емоційною глухотою? Однозначної відповіді на ці питання годі й шукати в посібниках педагогіки, та й у самому житті навряд чи можна знайти. Ось чому так важливо, щоб ви, батьки, мали хоча б найелемен­тарніші знання з психофізіології, етики взаємин.

Рання юність — період життя і розвитку людини від 15 до 17 років. Це етап завершення фізичного розвитку організму: уповільнюється темп росту тіла, збільшу­ється його вага, закінчуються формування та функці­ональний розвиток усіх його систем і органів.

Тому додержання правильного режиму харчування, праці, відпочинку, заняття фізкультурою — обов'язкові для юнаків і дівчат.

Батьки, ви повинні виховувати в дітей потребу і вмін­ня стежити за нормальним функціонуванням, свого організму, запобігти розвитку в них шкідливих звичок (алкоголізму, паління тощо). Основні види діяльності в юнацькому віці — навчання і праця. Істотно змі­нюється розумова діяльність юнаків і дівчат: зростає критичність мислення, розвиваються вміння аргумен­тувати й доводити свою думку. Розвиваються вольові якості, сфера емоцій і почуттів.

Значне місце в емоційному житті юнаків і дівчат посі­дають почуття дружби і кохання. Розвиваються само­свідомість і самооцінка, що дають імпульс до само­виховання.

Юнацький вік — вік життєрадісності, бадьорос­ті, ентузіазму, прагнення до активної участі і житті суспільства. До конфліктів між батьками і дітьми часто призводить невмілий підхід до молоді, старших, які ігнорують зміну в дітях у період ранньої юності, що часто виражається в різкій і не досить переконливій критиці смаків синів і доньок, їх інтересів, уподобань. Водночас ви самі, батьки, вели спосіб життя, пово­дження в сім'ї і поза нею далеко не завжди як взірець для наслідування.

В основному необдумана поведінка дорослих виховує в дитячих душах жорстокість, байдужість, невміння співчувати чужій біді. Важливою особливістю вихо­вання дітей у сім'ї в цьому віці є ставлення до них як до дорослих. У цей період старшокласники відчува­ють потребу в підтримці їх упевненості у своїх силах і подоланні труднощів. Для того щоб уникнути мож­ливих ускладнень у взаєминах, ви, батьки, повинні розібратися в його причинах, а не вимагати поваги до себе.

Якщо юнак чи дівчина звертається до вас з будь-якими питаннями, треба прагнути дати вичерпно однозначну відповідь. Ні в якому разі не можна підміняти пораду покаранням, намагатися насильно проникнути в душу юнака чи дівчини, коли вони того не хочуть.

Труднощі, шановні батьки, полягають і в тому, що ви не єдині порадники своїх дітей. Ви повинні вміти слухати доньку чи сина, бачити перспективу розмови, обережно, щоб не образити, з'ясувати мотиви їх діяльності, що допомагатиме передбачити поведінку дітей, ретельно продумувати аргументи бесіди. Звідси випли­ває, що моральний авторитет батьків, чутливість, так­товність, повага і дружні взаємовідносини — необхідні умови успішного впливу батьків на формування осо­бистості старшокласника.

І закінчити хотілося б словами великого педагога В. О. Сухомлинського: «Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не можна порівняти, яка здатна відо­бразити в душах наш образ — образ справжньої люд­ської краси. Ця сила — велике багатство людського духу — любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Є вона в наших батьківських серцях — є чим виховувати дітей».

Заочні батьківські збори 2. «Збережемо життя наших дітей».

11 клас

Хочу звернутися до вас зі словами привітання, адже наші діти вже випускники. Я бажаю вам здоров'я, тер­піння у їх вихованні.

Цей навчальний рік потребує величезних зусиль і постійної праці з боку як дітей, так і вас, адже для досягнення вашими дітьми мети у виборі майбут­ньої професії потрібно скласти зовнішнє оцінювання. А це — наполеглива праця, причому щоденна.

Про деякі зміни в цьогорічному оцінюванні ми пого­воримо на очних (стаціонарних) батьківських зборах, які відбудуться незабаром. А зараз пропоную вашій увазі заочні батьківські збори про необхідність дотри­мання правил дорожнього руху.

Я вважаю, що ця тема завжди актуальна, навіть для старшокласників, ще й тому, що наші діти щодня мають справу з вулицею, якою рухається багато інших засобів пересування.

З метою запобігання нещасним випадкам рекомендую проводити з дітьми щоденні бесіди про їх поводження на вулиці по дорозі до школи та додому.

Цікавою є інформація про те, що...

·       Дороги почали будувати задовго до появи перших автомобілів. Ними пересувалися пішки, верхи чи в кінних екіпажах. Перший царський указ, що стосувався правил дорожнього руху в Російській імперії, було видано ще в 1683 році. Ним змушува­ли вершників і кучерів обережніше застосовувати віжки. Покарання за побиття чи калічення перехо­жих залежно від соціального статусу постраждало-го. Якщо це був селянин, то кучера попереджували і відпускали, а якщо впливовий дворянин — куче­ру загрожувала кара батогами, а при повторному затриманні — каторга.

·       У 1812 році цар Олександр І запровадив у Росій­ській  імперії  правосторонній  рух,  обмеження швидкості і номерні знаки дія екіпажів.

·       Справжня проблема виникла з появою автомобі­лів. З'явилася низка указів і законів про дорожній рух, які із сучасної точки зору виглядають дещо смішно.

·       Так, у 1865 році в Англії було прийнято закон про обмеження швидкості руху автомобілів до 5 км/год. У Німеччині власник автомобіля мав заздалегідь повідомити поліцію про маршрут своєї поїздки.

·       Наші дороги дуже перевантажені різними тран­спортними засобами. Це створює перешкоди і незручності, а отже, й небезпечні ситуації.

·       Щоб уникати цих ситуацій, потрібно дотримува­тись Правил дорожнього руху, які були і залиша­ються найголовнішим засобом організації дорож­нього руху.

·       Правила дорожнього руху регламентують пра­ва й обов'язки учасників дорожнього руху: воді­їв, пасажирів, водіїв мопедів і велосипедів, осіб, що керують гужовим транспортом, і погоничів тварин.

Наші діти — учасники дорожнього руху. Вони є паса­жирами рейсового автобуса, водіями мопедів і велоси­педів. Вони також неодмінно повинні дотримуватися правил дорожнього руху.

Ви, батьки, повинні застерігати дітей від неправильно­го поводження на дорозі, попереджати про небезпеку, яка чатує на них на кожному кілометрі дороги, не дозволяти самостійно брати той чи інший засіб тран­спорту, особливо у вечірній час.

Велику небезпеку несуть скутери, на які за законом ваші діти повинні мати права. Почастішали випадки загибелі людей, які використовували цей вид тран­спорту.

Якщо ви хвилюєтесь за ваших дітей, краще запобі­гайте тому, щоб діти використовували будь-який вид транспорту.

Благословляйте своїх дітей, коли вони щодня вируша­ють у дорогу, адже ви хочете, щоб вони живі й здорові вернулися додому.

Завжди нагадуйте дітям, що школа, в якій вони навчають­ся, знаходиться біля республіканської траси: переходячи дорогу, вони повинні бути дуже уважними. Звичайно, не забувайте їм нагадувати про те, щоб вони не забували своїх речей у транспорті, яким добиралися до школи.

Бажаю   вам   удалого   розв'язання   всім   проблем, пов'язаних з вихованням наших дітей.

Хай завжди ваші добрі наміри закінчуються пере­могою!

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки!

Пам'ятайте: здоров'я і життя ваших дітей — най­дорожче, що є в цьому складному світі. Воно — у ваших руках.

Сергій Гайдеєв

Нестандартні форми батьківських зборів

Ми живемо в неспокійний час — час великих споді­вань і роздумів. Сьогодні необхідно мислити і працю­вати по-новому.

Проблемна тема, над якою я працюю: «Соціальне ото­чення учнів, їх взаємини з однокласниками, батьками, вчителями».

Виховання починається з родини, адже саме тут засі­ваються зерна виховання. Вкрай важливим є взаємодія виховного впливу родини і школи, і тому намагаюсь постійно підтримувати тісний зв'язок з батьками, від­відую родини своїх учнів, спостерігаю за умовами життя, теплотою відносин у сім'ях своїх вихованців, залучаю батьків до шкільного життя дітей, стараюсь завжди проводити цікаво батьківські збори, викорис­товуючи інтерактивні методи, ігри, хвилинки запитань і відповідей тощо.

Переконана, що поганих дітей немає. Є недостатня увага і неправильне ставлення до дітей, особливо в дошкільному та перехідному віці. Батьки, які бачать і переконані, що їхніх дітей люблять, поважають і вихо­вують так, що вони позитивно змінюють свій характер. завжди будуть повернуті обличчям до школи і, безпе­речно, допомагатимуть класному керівнику.

Батьки моїх учнів надають велику допомогу в ремонті класної кімнати, організації різних виховних захо­дів, а також проведенні екскурсій (не тільки учнів, а й спільних — батьків і учнів).

Питання методики вивчення соціального оточення учнів, їх взаємин з однокласниками, батьками, вчите­лями не можуть успішно розв'язуватися без вивчення індивідуальних особливостей учнів, колективу та здій­снення індивідуального підходу.

Особистість учнів вивчаю через анкетування, психолого-педагогічні спостереження, через безпосереднє спілкування з батьками.

Уважаю, що для вчителя, а особливо класного керів­ника, обов'язковим є взаєморозуміння у відносинах, простота, щирість і безперечно — усмішка, щасливий блиск в очах від задоволення, яке приносить улюблена робота. Однією з основних форм педагогічного все­обучу батьків, найбільш визнаною традиційною фор­мою спілкування з ними є батьківські збори. І бать­кам, і класним керівникам відомі загальношкільні та класні батьківські збори, а також відомі терміни їх проведення.

Пропоную вашій увазі «Заочні батьківські збори». Цей вид роботи я пропоную не тільки батькам, які про­живають у сільській місцевості (як робила це раніше), а й жителям міст.

Відомо, що не всі вчителі можуть похвалитися тим, що до них усі батьки приходять на батьківські збори, а педагогам, які працюють у сільській місцевості, тим більш важче зібрати батьків на збори, особливо в пері­од польових робіт. І тому в мене виник задум, щоб усі батьки були в курсі справ своїх дітей, потрібна інша форма спілкування з батьками, заочна.

За змістом такі збори можуть бути:

·       організаційними (проводяться на початку навчаль­ного року, особливо коли класний керівник «набрав» нових дітей або працює зі старшокласни­ками і виникає потреба в спілкуванні з батьками);

·       підсумкові (в кінці семестру або чверті, можливо, в кінці навчального року);

·       за тематикою педагогічного всеобучу (пам'ятка-рекомендація для батьків, поради, лекції тощо).

Важко передбачити всі можливі варіанти тематики проведення батьківських зборів. їхню тематику підка­зують саме життя, інтереси і потреби класного колек­тиву. Ефективність зборів значною мірою залежить від продуманого, добре педагогічно підготовленого класним керівником матеріалу. Звичайно, вміло піді­браний матеріал, наведені цікаві приклади із життя класного колективу певні поради чи педагогічні реко­мендації зацікавлять батьків не тільки цими зборами, а й наступними, які ви їм запропонуєте.

Заочні батьківські збори можна проводити не більше 3—4 разів на рік, чергуючи їх. звичайно, зі стаціонар­ними батьківськими зборами.

Не рекомендую проводити такі збори, не знаючи батьків учнів. Звичайно, якщо так станеться, то необхідно прискорити процес знайомства з батьками учнів класу (це може бути відвідування учнів удома). Спробувавши таку форму проведення батьківських зборів, звичайно, я провела письмове опитування серед батьків про доцільність уведення такої форми роботи з батьками. Результат був відмінним.

Заочні батьківські збори 1. «Ми закінчили і семестр». 10 клас

Шановні батьки!'Ми з вашими дітьми прожили семестр. Яким він був для ваших дітей, чи є певні досягнення, як долали труднощі і чи все вдалося — про це і піде мова. Якщо говорити про те, чи дружний наш клас, то з упевненістю можна сказати — на 80 %.

Чому? Та тому що учні часто між собою сперечаються, інколи це переходить у сварку, через це доводиться їх заспокоювати, проводити бесіду чи позачергову виховну годину. Інколи учні між собою б'ються просто біля зупинки, коли чекають на автобус.

Найбільш неприємним є те, як вони ображають один одного словами. Я як класний керівник веду нещадну боротьбу з лихослів'ям, але моїх старань, шановні батьки, замало, і тому я прошу вашої допомоги: гово­ріть зі своїми дітьми про культуру поведінки — в школі насамперед.

(Далі класний керівник стисло характеризує загальний стан успішності навчання.)

Над цим давайте разом попрацюємо, шановні батьки.

Перегляньте будь-ласка, табелі успішності ваших дітей, проаналізуйте їх, і давайте будемо здійснювати разом контроль за виконанням домашніх завдань та поведінкою.

Завжди поруч із критикою крокує і похвала. Ваші діти — активні у громадському житті школи та класу. Це виявилось у тому, що Ю клас найкраще виступив на Святі квітів, активним був в проведенні Тижня правових знань, підготовці і проведенні вечора до Дня іменинника, Дня української армії. Особливою під­готовкою було те, що активно до Новорічного вечора готувалися всі учні класу — і хлопці, і дівчата нарівно. Це наші маленькі перемоги.

Хочеться подякувати вам, шановні батьки за підтрим­ку, бо без вас повноцінних виховних заходів не було б (наприклад, виховної години, приуроченої до вшану­вання пам'яті жертв голодомору, Дня української армії для хлопців класу).

Ми входимо у друге півріччя навчального року. Про­хання до вас, батьки: довіряйте своїм дітям, але й пере­віряйте (не тільки щоденник, а й зовнішній вигляд, настрій не тільки післяурочний, а й після проведення шкільних вечорів, відвідування вашими дітьми місць проведення дозвілля молоддю).

Я вважаю, що спільними зусиллями ми виховаємо з ваших дітей осіб з високим іменем Людина!

Здоров'я вам, терпіння, мудрості, успіхів і взаєморозу­міння у вихованні.

Батькам варто знати

Проблема батьків і дітей завжди була актуальною. То в чому справа? Невже батьки такі черстві й нечутливі до своїх чад, байдужі до інтересів, неспроможні зрозу­міти найближчих їм людей, а діти жорстокі і невдячні, грубі й егоїстичні настільки, що на всі спроби батьків щиро порозумітися з ними відповідають бездумністю й емоційною глухотою? Однозначної відповіді на ці питання годі й шукати в посібниках педагогіки, та й у самому житті навряд чи можна знайти. Ось чому так важливо, щоб ви, батьки, мали хоча б найелемен­тарніші знання з психофізіології, етики взаємин.

Рання юність — період життя і розвитку людини від 15 до 17 років. Це етап завершення фізичного розвитку організму: уповільнюється темп росту тіла, збільшу­ється його вага, закінчуються формування та функці­ональний розвиток усіх його систем і органів.

Тому додержання правильного режиму харчування, праці, відпочинку, заняття фізкультурою — обов'язкові для юнаків і дівчат.

Батьки, ви повинні виховувати в дітей потребу і вмін­ня стежити за нормальним функціонуванням, свого організму, запобігти розвитку в них шкідливих звичок (алкоголізму, паління тощо). Основні види діяльності в юнацькому віці — навчання і праця. Істотно змі­нюється розумова діяльність юнаків і дівчат: зростає критичність мислення, розвиваються вміння аргумен­тувати й доводити свою думку. Розвиваються вольові якості, сфера емоцій і почуттів.

Значне місце в емоційному житті юнаків і дівчат посі­дають почуття дружби і кохання. Розвиваються само­свідомість і самооцінка, що дають імпульс до само­виховання.

Юнацький вік — вік життєрадісності, бадьорос­ті, ентузіазму, прагнення до активної участі і житті суспільства. До конфліктів між батьками і дітьми часто призводить невмілий підхід до молоді, старших, які ігнорують зміну в дітях у період ранньої юності, що часто виражається в різкій і не досить переконливій критиці смаків синів і доньок, їх інтересів, уподобань. Водночас ви самі, батьки, вели спосіб життя, пово­дження в сім'ї і поза нею далеко не завжди як взірець для наслідування.

В основному необдумана поведінка дорослих виховує в дитячих душах жорстокість, байдужість, невміння співчувати чужій біді. Важливою особливістю вихо­вання дітей у сім'ї в цьому віці є ставлення до них як до дорослих. У цей період старшокласники відчува­ють потребу в підтримці їх упевненості у своїх силах і подоланні труднощів. Для того щоб уникнути мож­ливих ускладнень у взаєминах, ви, батьки, повинні розібратися в його причинах, а не вимагати поваги до себе.

Якщо юнак чи дівчина звертається до вас з будь-якими питаннями, треба прагнути дати вичерпно однозначну відповідь. Ні в якому разі не можна підміняти пораду покаранням, намагатися насильно проникнути в душу юнака чи дівчини, коли вони того не хочуть.

Труднощі, шановні батьки, полягають і в тому, що ви не єдині порадники своїх дітей. Ви повинні вміти слухати доньку чи сина, бачити перспективу розмови, обережно, щоб не образити, з'ясувати мотиви їх діяльності, що допомагатиме передбачити поведінку дітей, ретельно продумувати аргументи бесіди. Звідси випли­ває, що моральний авторитет батьків, чутливість, так­товність, повага і дружні взаємовідносини — необхідні умови успішного впливу батьків на формування осо­бистості старшокласника.

І закінчити хотілося б словами великого педагога В. О. Сухомлинського: «Є єдина могутня духовна сила, яку ні з чим не можна порівняти, яка здатна відо­бразити в душах наш образ — образ справжньої люд­ської краси. Ця сила — велике багатство людського духу — любов. Будемо ж створювати це багатство своїм життям. Є вона в наших батьківських серцях — є чим виховувати дітей».

Заочні батьківські збори 2. «Збережемо життя наших дітей».

11 клас

Хочу звернутися до вас зі словами привітання, адже наші діти вже випускники. Я бажаю вам здоров'я, тер­піння у їх вихованні.

Цей навчальний рік потребує величезних зусиль і постійної праці з боку як дітей, так і вас, адже для досягнення вашими дітьми мети у виборі майбут­ньої професії потрібно скласти зовнішнє оцінювання. А це — наполеглива праця, причому щоденна.

Про деякі зміни в цьогорічному оцінюванні ми пого­воримо на очних (стаціонарних) батьківських зборах, які відбудуться незабаром. А зараз пропоную вашій увазі заочні батьківські збори про необхідність дотри­мання правил дорожнього руху.

Я вважаю, що ця тема завжди актуальна, навіть для старшокласників, ще й тому, що наші діти щодня мають справу з вулицею, якою рухається багато інших засобів пересування.

З метою запобігання нещасним випадкам рекомендую проводити з дітьми щоденні бесіди про їх поводження на вулиці по дорозі до школи та додому.

Цікавою є інформація про те, що...

·       Дороги почали будувати задовго до появи перших автомобілів. Ними пересувалися пішки, верхи чи в кінних екіпажах. Перший царський указ, що стосувався правил дорожнього руху в Російській імперії, було видано ще в 1683 році. Ним змушува­ли вершників і кучерів обережніше застосовувати віжки. Покарання за побиття чи калічення перехо­жих залежно від соціального статусу постраждало-го. Якщо це був селянин, то кучера попереджували і відпускали, а якщо впливовий дворянин — куче­ру загрожувала кара батогами, а при повторному затриманні — каторга.

·       У 1812 році цар Олександр І запровадив у Росій­ській  імперії  правосторонній  рух,  обмеження швидкості і номерні знаки дія екіпажів.

·       Справжня проблема виникла з появою автомобі­лів. З'явилася низка указів і законів про дорожній рух, які із сучасної точки зору виглядають дещо смішно.

·       Так, у 1865 році в Англії було прийнято закон про обмеження швидкості руху автомобілів до 5 км/год. У Німеччині власник автомобіля мав заздалегідь повідомити поліцію про маршрут своєї поїздки.

·       Наші дороги дуже перевантажені різними тран­спортними засобами. Це створює перешкоди і незручності, а отже, й небезпечні ситуації.

·       Щоб уникати цих ситуацій, потрібно дотримува­тись Правил дорожнього руху, які були і залиша­ються найголовнішим засобом організації дорож­нього руху.

·       Правила дорожнього руху регламентують пра­ва й обов'язки учасників дорожнього руху: воді­їв, пасажирів, водіїв мопедів і велосипедів, осіб, що керують гужовим транспортом, і погоничів тварин.

Наші діти — учасники дорожнього руху. Вони є паса­жирами рейсового автобуса, водіями мопедів і велоси­педів. Вони також неодмінно повинні дотримуватися правил дорожнього руху.

Ви, батьки, повинні застерігати дітей від неправильно­го поводження на дорозі, попереджати про небезпеку, яка чатує на них на кожному кілометрі дороги, не дозволяти самостійно брати той чи інший засіб тран­спорту, особливо у вечірній час.

Велику небезпеку несуть скутери, на які за законом ваші діти повинні мати права. Почастішали випадки загибелі людей, які використовували цей вид тран­спорту.

Якщо ви хвилюєтесь за ваших дітей, краще запобі­гайте тому, щоб діти використовували будь-який вид транспорту.

Благословляйте своїх дітей, коли вони щодня вируша­ють у дорогу, адже ви хочете, щоб вони живі й здорові вернулися додому.

Завжди нагадуйте дітям, що школа, в якій вони навчають­ся, знаходиться біля республіканської траси: переходячи дорогу, вони повинні бути дуже уважними. Звичайно, не забувайте їм нагадувати про те, щоб вони не забували своїх речей у транспорті, яким добиралися до школи.

Бажаю   вам   удалого   розв'язання   всім   проблем, пов'язаних з вихованням наших дітей.

Хай завжди ваші добрі наміри закінчуються пере­могою!

Пам'ятка для батьків

Шановні батьки!

Пам'ятайте: здоров'я і життя ваших дітей — най­дорожче, що є в цьому складному світі. Воно — у ваших руках.

Сергій Гайдеєв

     Питання наркоманії ще постало перед суспільством з прадавніх часів. Ніхто і не підозрював, що ця хвороба призведе до великих втрат, а найголовніше до втрати молодих, енергійних, талановитих особистостей у руках яких знаходиться майбутнє нашої держави та перш за все наших дітей. На сьогоднішній день питання боротьби з наркоманією стоїть на одному рівні з питанням стосовно боротьби зі злочинністю.

     На сьогоднішній день вирішення проблеми наркоманії означає позбутися майже половини проблем, які постають перед нами, державою та суспільством. Це першочергове завдання органів державної влади та громадян , як України, так і інших країн.

     У своїй роботі я прагну дослідити корінь виникнення та поширення наркоманії, а також розглянути основні причини і наслідки розкрити до яких призводить недбалість деяких особистостей. Хоча в подальшому їх так не можна назвати, тому що вони, обравши цей шлях, втрачають свою гідність та людяність. Перш ніж розпочати роботу про виникнення і поширення наркоманії, я хочу сказати, що таке наркоманія. Наркоманія – це хворобливий психічний стан, зумовлений систематичним вживанням у немедичних цілях шляхом ковтання, вдихання або ін’єкцій деяких лікарських або інших речовин (природних або штучних), що супроводжуються звиканням і непереборним потягом до постійного поновлення їх прийому з метою отримання специфічних переживань, різних біо- і психотропних ефектів, а також для полегшення психічного або фізичного стану за їх відсутності. Існують різні версії, як і коли виникла наркоманія. Ось у давньому Єгипті широко використовували різноманітні наркотичні препарати. Під час археологічних розкопок у древніх похованнях були знайдені колекції наркотиків у різних лікарських формах, багато яких не розпізнані й досі. Так біля мумії принцеси Нефру знайшли посудину з ліками, складовою частиною був наркотик. З розвитком медицини з’явилася потреба в ефективних знеболювальних засобів. Ця потреба поклала опію шлях в історії. Вивчаючи цілющі властивості рослин, Гіпократ  не заперечував потреби застосування наркотиків у лікуванні хворих, а навпаки, вважав їх цінними лікарськими засобами. Він широко використовував у своїй практиці опіум як болезаспокійливий і снотворний препарат. Існують дві версії, що наркотики негативно впливають на організм людини, спричинюючи при цьому різні інфекційні захворювання та позитивно використовуючи в різних медичних засобів. Так вважали ще до XX століття. На сьогоднішній день суспільство не винайшло ліків від цієї страшної хвороби. Законодавство нашої держави -  ще не досконале для боротьби з наркоманією. Кожний рік число зростає і на даний момент сягає 16 % (1млрд.  чоловік, коли всього поселення у світі приблизно 6 млрд.). як видно, наркоманія – це «Ахіллесова п’ята » не лише нашої держави але й усього світу.

     Багато вчених стали розуміти шкоду, завдану наркотиками, і виступали щодо контролю над їхнім вживанням. І що швидше стали розповсюджуватися наркотичні засоби, то швидше приходило розуміння й усвідомлення хворобливих наслідків їх вживання. Практично лікарі отримали безліч доказів шкідливої дії наркотиків. Наукові факти диктують необхідність позбутися добросердного ставлення до прийому наркотичних засобів.

     Наркоманія – це важка хвороба психіки і всього організму, яка без лікування веде до деградації особистості, повної інвалідизації і передчасної і передчасної смерті. Однак до цього захворювання, на відміну від інших, людина себе призводить сама, стаючи заложником з власної дурості й необережності. У наркоманів часто бувають захворювання, які здоровим людям не властиві. Щоб визначити наслідки дії наркотиків, не завжди потрібне лікарське обстеження,  іноді за зовнішнім виглядом можна визначити характер захворювання. Насамперед впадає в очі фізичне виснаження. Наркомани худі, бліді, виснажені, виглядають набагато старшими за свій вік, сопливі, втомлені, мляві, до всього байдужі. Настрій надто нестійкий – він різко коливається від дратівливості до апатії, від депресії і туги до коротшого стану добросердя. Обличчя їх спотворені ранніми зморшками, жовтувато-сірого відтінку, шкіра витончена, поступово робиться сухою, старою, лущиться, часто пігментована. Нерідко розвивається екзема. Організм зневоднений, позбавлений необхідного запасу вітамінів і білків. Усе це свідчить, що наркоманія – дуже важке захворювання, що здебільшого призводить до ранньої інвалідизації і різкого скорочення тривалості життя. З упевненістю можна сказати, що кожна нова ін’єкція, затягування або прийом у середину наркотичних речовин неминуче скорочують життя в 4-5 разів.

     У людини, що вподобала наркотики, страждають практично всі системи життєдіяльності організму. Вона, втрачає фізичне здоров’я та працездатність, у неї спотворюється сприйняття світу, деформується психіка. Однак, це ще не все. Наркомани наражають ще на одну страшну небезпеку – зараження СНІДом. У більшості наркоманів існують проблеми з житлом, роботою, а відповідно з грошима і законом. СНІД почали діагностувати тільки близько 20 років тому. Наркомани заражаються СНІДом, коли ВІЛ, що знаходиться на стінках нестерильного шприца або голки, під час ін’єкції чергової порції наркотику потрапляє безпосередньо у кров людини. Часто у них, які заражені ВІЛ, з’являється проблеми із законом. Вони залучаються до кримінальної діяльності, оскільки постійно потребують грошей на придбання наркотиків. І наслідок цього багато хто з них проводить багато часу у в’язниці. Збільшення кількості ВІЛ серед ув’язнених за рахунок ін’єкційних наркоманів останнім часом принесло багато проблем і ускладнень у місця позбавлені волі. Таким чином, ін’єкційні наркомани є найнебезпечнішою групою ризику відносно поширення ВІЛ ін’єкції.

     Хлопчики-підлітки, котрі прагнуть дістати гроші на купівлю наркотиків, стають об’єктом уваги злочинців-гомосексуалістів. Не кажучи про моральний бік цього питання,  його психологічні наслідки, багато хто із злочинців можуть виявитися ВІЛ інфікованими. На карту ставиться життя, оскільки наркоманія при всій своїй важкості лікування в певному проценті випадків виліковна, а про СНІД цього сказати не можна.

     Щоб роздобути гроші, наркомани йдуть на все – за допомогою обману, фальсифікації, шахрайства, жебрацтва, здирства вони отримують якусь суму грошей, шукають випадкові заробітки, забирають гроші у сім’ї, продають особисті речі і предмети загального користування сім’ї. коли виносити з дому вже нема чого, наркоман іде на злочин, спочатку – не тяжкий (крадіжки у колишніх друзях і знайомих).

     Треба знати, що хворий, який добровільно з’явиться на лікування не притягується ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності. У цьому разі отримується лікарська таємниця. Про захворювання не повідомляють за функцію і помічника і консультанта. Під час бесіди лікар викликає у хворого спогади і асоціації, пов’язані з тими моментами в житті, які спричинили душевний дискомфорт. У цьому разі відбувається переоцінка цінностей, усвідомлення причини хвороби, зміна ставлення до неї. Тоді причина нібито втрачає актуальність, перестає існувати. На цьому будуються психотерапевтичне лікування хворого.

     На мою думку, щоб отримати перемогу над цією хворобою людство повинно перш за все зрозуміти небезпеку цього лиха. Адже у багатьох, особливо у молоді, неправильне уявлення про наркотики. Люди помиляються вважаючи наркоманію розвагою, що відносить у світ приємних відчуттів. Вони навіть не підозрюють, яку небезпеку приховують у собі ці «задоволення», які наслідки спричиняють нешкідливі на перший погляд захоплення, до якої життєвої трагедії вони призводять. Тому необхідно терміново і активно включатися в боротьбу з наркоманією, як органам державної влади, так і громадянам України, використовуючи для цього весь арсенал доступних засобів.      

Сергій Гайдеєв

Сучасні підходи до організаційно-методичного супроводу інноваційної діяльності класного керівника

Перехід освіти на новий гуманістично-інноваційної тип потребує нагального розв'язання стрижневих про­блем перебудови сучасної школи:

·       гуманізації та демократизації шкільного життя;

·       центрування виховання на особистості дитини як суб'єкта виховання;

·       розвитку внутрішнього «Я» дитини;

·       формування життєстійкої, життєздатної і життєтворчої особистості.

Це можливо за умови забезпечення освіти кваліфіко­ваними педагогічними кадрами. Тому важливого зна­чення набувають: професійна майстерність педагогів і особливо класних керівників, їх здатність і готовність до запровадження інновацій у навчально-виховний процес.

У зв'язку із цим підвищується значимість організаційно-методичного супроводу інноваційної діяльності клас­них керівників.

У педагогічній науці і практиці частіше використо­вується поняття «методичне забезпечення», яке, на думку сучасних дослідників, більш спонукає педагогів до пасивного очікування готових рекомендацій та методичних матеріалів, ніж до активної, творчої, ціле­спрямованої взаємодії науковців, методичних служб, адміністрації і педагогів щодо їхніх розробок.

На думку багатьох учених (Г. Бардієр, О. Козакова, М. Евзнер, І. Ромазан, Л. Хубер, Г. Череднікова та ін.), організаційно-методичний супровід може трактувати­ся як допомога педагогу в формуванні:

·       орієнтаційного поля розвитку;

·       його відповідальності за власні дії.

Результатом організаційно-методичного супроводу має бути якість професійної діяльності, яка виявля­ється у його професійній компетентності.

Основними завданнями організаційно-методичного супроводу є:

·       розвиток відповідних якостей особистості класно­го керівника, прагнення набуття необхідних умінь, поглиблення знань та стремлінь до інноваційної діяльності, формування індивідуального іннова­ційного стилю;

·       стимулювання творчого потенціалу класних керів­ників на основі сучасного освітнього рівня, досвіду практичної діяльності й соціального запиту;

·       підвищення професійної компетентності, стиму­лювання й організація дослідно-експериментальної діяльності, пошук та впровадження інновацій, ефективний розвиток дитини;

·       сприяння створенню системи мотивації самоосвіт­ньої діяльності класного керівника;

·       координація та корекція діяльності шкільних мето­дичних об'єднань класних керівників, творчих груп, шкіл передового досвіду, майстер-класів;

·       вивчення, поширення та впровадження іннова­ційних виховних моделей діяльності класу, нетра­диційних технологій, форм і методів виховання.

Функції організаційно-методичного супроводу:

·       упровадження наукового доробку в практику діяльності класних керівників;

·       посилення їх методологічної, методичної і прак­тичної підготовки;

·       стимулювання професійного саморозвитку;

·       забезпечення соціально-професійного самозбере­ження класного керівника;

·       підвищення рівня професійної компетентності класних керівників, розвитку їх здібностей;

·       сприяння розвитку вмінь роботи класного керів­ника в інформаційному просторі;

·       психологічна підтримка та допомога особистос­ті педагога в подоланні труднощів упровадження інновацій у навчально-виховний процес;

·       корекція соціально-професійного та психологіч­ного профілю особистості педагога.

Форми організаційно-методичного супроводу:

§  моніторинг;

§  самопроектування;

§  консультації;

§  брейн-стормінг;

§  тренінги;

§  ділові ігри і вправи;

§  відкриті заходи;

§  майстер-класи;

§  індивідуальні співбесіди;

§  творчі групи;

§  науково-практичні семінари;

§  семінари-практикуми;

§  круглі столи;

§  дискусії;

§  методичні фестивалі;

§  методичні виставки;

§  вивчення перспективного педагогічного досвіду тощо.

Розвитку особистісного творчого потенціалу класного керівника, формуванню в нього вмінь щодо самоана­лізу, самоорганізації, самовираження, самостверджен­ня сприяють:

·        робота над індивідуальною науково-методичною проблемою;

·        стажування;

·        наставництво;

·        участь класного керівника, в роботі районного/ міського та шкільного методичних об'єднань;

·        участь у роботі творчих груп;

·        створення моделі професійного саморозвитку;

·        систематичне опрацювання сучасної педагогічної та науково-методичної літератури, творчої спад­щини народної педагогіки.

Організаційно-методичний супровід інноваційної діяльності класних керівників є частиною методич­ної роботи школи й має найбільшу ефективність і результативність у постійній взаємодії та співпраці з районним методичним кабінетом, шкільною мето­дичною радою, методичними об'єднаннями класних керівників і вчителів-предметників як школи, так і інших навчальних закладів, бібліотекою, адміні­страцією, педколективом, практичним психологом, соціальним педагогом, медичною службою, бать­ківською спільнотою, громадськими установами та організаціями, громадою.

Досвід переконливо свідчить, що однією з дієвих форм організаційно-методичного супроводу інноваційної діяльності класного керівника є запровадження:

·        передового педагогічного досвіду творчої діяль­ності класного керівника;

·        новаторських педагогічних ідей;

·        інноваційних виховних моделей діяльності класу;

·        нетрадиційних технологій, форм і методів вихо­вання.

Так, опис передового педагогічного досвіду класного керівника має розкрити такі аспекти:

§  систему виховної діяльності класу, новизну, оригі­нальність педагогічних ідей виховання, її модель;

§  інноваційну спрямованість виховної діяльності класу;

§  основні засади практичної реалізації авторської творчої програми виховання (якщо така є), впро­вадження інноваційних технологій, нетрадиційних форм, методів;

§  забезпечення ефективного функціонування вихов­ної системи класу, діяльності учнівського самовря­дування; умов креативного розвитку особистості;

§  гармонізацію сімейно-шкільного виховання, забез­печення єдності виховних впливів на учнів з боку школи і сім'ї;

§  інтеграцію виховних зусиль класного керівника, педагогів, що працюють у класі; сім'ї, соціокультурних систем, найповніше використання соціуму;

§  результативність, дієвість виховної системи класу, моніторингові дослідження вихованості.

Орієнтовні критерії ефективності виховної системи класу:

·        захищеність і комфортність дитини в класі, мораль­но-психологічний клімат, відстоювання прав та інтересів дітей відповідно до гуманітарних крите­ріїв, вимог психогігієни, охорони здоров'я тощо;

·        рівень орієнтованості навчально-виховного про­цесу класу на розвиток особистості учня (в інте­лектуальному, фізичному, психічному, духовному, соціальному відношеннях);

·        рівень взаємозв'язків та взаємовпливів: учитель — учень — родина;

·        рівень вихованості й розвитку творчих інтересів, нахилів і здібностей учнів;

·        сформованість класного колективу, наявність імі­джу класу;

·        рівень розвитку учнівського самоврядування;

·        рівень соціальної адаптації дітей до умов життя в школі;

·        задоволення учнів та їх батьків життєдіяльністю класу, адаптація в соціумі;

·        якість організації дозвілля учнів;

·        прояв індивідуальності класної спільноти.

Ефективною формою організаційно-методичного супроводу інноваційної діяльності класного керівни­ка в Одеській області є традиційний обласний конкурс класних керівників.

Конкурс був спрямований на розв'язання таких завдань:

§  піднесення ролі класного керівника в суспільстві, підвищення його статусу, престижності цієї про­фесії;

§  виявлення якісно нових інноваційних виховних моделей, технологій, ефективних форм і методів виховання, творчих програм виховання в системі навчальних закладів Одещини;

§  демонстрування та узагальнення досвіду поданих на конкурс авторських педагогічних моделей, сис­тем, програм;

§  ознайомлення з інноваційними виховними тех­нологіями в організації діяльності класного керів­ника та педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів;

§  формування інформаційно-аналітичного, мето­дичного та науково-педагогічного банку даних авторських доробок, зорієнтованих на підвищення професійної компетентності та педагогічної май­стерності вчителів як вихователів та організаторів діяльності дитячого колективу;

§  пропагування кращого досвіду педагогічної вихов­ної роботи класних керівників.